-
1 прицілювання
сaiming, pointing, sighting; арт. laying -
2 прицілювання
прице́ливание, прице́л -
3 лінія
ж1) (риска, смужка) lineбокова лінія — collateral line, branch
демаркаційна лінія — line of demarcation, demarcation line ( between), dividing line
дотична лінія мат. — tangent
паралельна лінія — parallel ( line)
пряма лінія — straight ( right) line; ( найкоротша відстань) beeline
лінія прицілювання військ. — line of aim; амер. line of sight
проводити лінію — to draw a line; to carry out the policy of, to pursue (a) policy
в одну лінію військ. — abreast
на одній лінії мор. — abreast
2) ( система зв'язку) linkлінія зв'язку — flow line, line of communication
3) (шлях транспортного зв'язку; маршрут)автобусна лінія — bus line; street-railway
трамвайна лінія — tram line, tramway
4) (система поглядів, дій)політична лінія — line of policy, tack
вести свою лінію, гнути свою лінію — to have one's own way, to hold one's ground, to stand firm
5) (ряд; ланцюг) line, strain, varietyлінія високовольтної передачі ел. — line of high-voltage ( tension) transmission
6) ( межа) border, frontier7)"гаряча" лінія — hotline
кредитна лінія ек. — credit line
лінія базова лінія — datum line, base line
лінія візування — axisrving line, line of sighting
лінія горизонту — skyline; ( в морі) sea-line
лінія запиту комп. — request line
лінія споріднення юр. — stem
См. также в других словарях:
прицілювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прицілювання — я, с. Дія за знач. прицілювати і прицілюватися. Точне прицілювання … Український тлумачний словник
приціл — у, ч. 1) Наведення на ціль; прицілювання. 2) Пристрій у вогнепальній зброї для наведення її на ціль. || Цифрові розрахунки для регулювання цього пристрою з метою правильного наведення артилерійської зброї на ціль. 3) перен. Те, до чого прагне, на … Український тлумачний словник
бінокулярний — а, е. Двоокий; який стосується обох очей. •• Бінокуля/рна стрільба/ прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного пристрою … Український тлумачний словник
мушка — I и, ж. 1) Зменш. пестл. до муха. 2) перен. Родимка, цяточка на обличчі. || Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. 3) Цяточка на тканині для прикраси. II и, ж. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної… … Український тлумачний словник
мушка — 1 іменник жіночого роду, істота муха мушка 2 іменник жіночого роду для прицілювання … Орфографічний словник української мови
